Знамя труда
Главная | Каталог статей | Регистрация | Вход
 
Пятница, 29.03.2024, 11:46
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Категории каталога
город Каменка-Днепровская [78]
село Водяное [30]
село Днепровка [3]
село Заповетное [2]
село Ивановка [8]
село Нововодяное [4]
город Энергодар [6]
Мини-чат
Главная » Статьи » Наш район » село Водяное

Перед святом Всією громадою гідно зустрічаємо 230-річницю села

   На березі Каховського водосховища, серед кучугур, курганів і степу - наше село Водяне, наче оазис. В ньому проживає понад шість тисяч працьовитих мешканців, а влітку ще й  1200 дачників-садоводів з міста Енергодар (займає воно 1131 га.

   Наше основне багатство – люди, земля, вода. Переселившись сюди 230 років тому, наші пращури наполегливо працювали: виготовляли глиняний посуд та возили його по селах Таврії, продавали, чумакували, розводили худобу, пізніше почали вирощувати зернові культури, а сьогодні - знатні овочівники. Ще вкінці ХІХ – на початку ХХ століття в кожного господаря було не менше чим по парі коней та волів, по декілька гектарів землі. Не дивлячись на трагічний період громадянської війни, в селі на початок 1921 року в 1444 дворах проживало 10270 чоловік, які утримували в своїх господарствах корів та молодняку - 1795 голів, коней – 1484 голови, волів – 2003 голови, овець – 766 голів, свиней – 2370 голів. Тільки при останньому походженню в селі білогвардійців, а згодом червоногвардійців для потреб армії було забрано 252 коней. Найбільше взято у Петра Никифоровича Оверка – 7 коней, Павла Леонтійовича Будівського – 9 коней, Захара Якимовича Сушка – 11 коней.

   Можна багато розповідати про створення першої комуни «Зоря светлого будущего», перші колгоспи та героїчну працю селян, про період Великої Вітчизняної війни, відбудову села і країни. Як молодь села після війни відбудовувала шахти Донбасу, Дніпрогес, сільське господарство. 

   Особлива сторінка історії села – це праця в радгоспі «Водяне». Сивочолі ветерани пам’ятають про організацію соціалістичного змагання, бо більшість з них було присвоєне почесне звання «Ударник комуністичної праці» і багато хто став «Переможцем соціалістичного змагання. Селяни встигали працювати на полях радгоспу і вдома на присадибних ділянках, возити овочі на ринки України, Росії, Білорусії.

   За 19 років незалежності України втрачений могутній економічний потенціал країни, але не дивлячись на всі труднощі, завдячуючи працездатності водянців, село розвивається. Значна частина мешканців села зрозуміла, що громада це і є влада. Так об’єднавши кошти 58 товариств за попередні роки, при підтримці районного керівництва, завершили газифікацію, працюють колективи медичної амбулаторії, бригади «Швидкої допомоги», медамбулаторія по визначенню аналізів, педагогічні колективи двох шкіл не тільки дають глибокі знання, але й виховують патріотів. Гордістю села є дитячий ясла-садок «Сонечко», яке відвідує 140 дітей – майбутні господарі країни. Тут, окрім вихователів з дітьми, працює психолог, вчителі української мови, музики, фізичної культури. 

   Колективи пошти, ощадної каси, аптеки, соціальні працівники, колективи підприємств обслуговують населення на належному рівні.

   Під дахом Будинку народної творчості вирує культурне життя юних та дорослих музикантів та артистів. Фольклорний народний колектив «Джерело» нещодавно не тільки виступив на Сорочинському ярмарку, але й перед козаками України. 

   Сільськогосподарські підприємства «Мрія», «Агро-Дніпро», «Простір», «Степове», «Лісне», «Лебідь-Н», «Гузєв» не тільки виростили врожай, але й розраховувалися за оренду землі та готуються до посіву озимих.

   Спортивній роботі приділяється належна увага. В селі дві футбольні команди, декілька волейбольних, секція юних борців. Спільними зусиллями громади села, депутатів сільської ради, голів квартальних комітетів, трудових колективів вирішуються майже всі проблеми. Тільки за останні місяці 2010 року наведений належний порядок на цвинтарях села, продовжуються освітлюватись вулиці, збирається побутове сміття, встановлений паркан на ФАПі та почтовому відділенні, пішохідні доріжки до поховання загиблих воїнів під час визволення села, йде ремонт двох спортивних залів у Будинку народної творчості…

   А попереду ще багато роботи…

   Шановні односельці! 14 жовтня ми святкуємо ювілей села. Так давайте все зробимо по наведенню санітарного порядку не на словах, а на ділі, проявимо любов до рідного села і з хорошим настроєм прийдемо на свято. Прийміть найтепліші, найкращі побажання. Здоров’я всім, родинного затишку і благополуччя Вам і всій нашій Водянській родині, бо ми з вами – велика сім’я, яка любить наше село. Хай любов і злагода, доброта і мудрість надихають нас на нові звершення для загального блага!

В. Величко, сільський голова

Категория: село Водяное | Добавил: ANRI (26.09.2010)
Просмотров: 570 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 1
1 Людмила  
0
Помогите найти свою тётю и сестер,брата. Они жили в вашем селе, связь с ними утеряна. Голиковы Надежда(1976), Любовь, Николай. Наталья Мохначёва(Полищук) тётя- Мохначёва(Голикова )Валентина(1949)

Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Рейтинг 'Моё Запорожье' TOP.zp.ua Запорожье. Городской портал. Украинский портАл Техно новости Диетическое питание для гурманов. Кулинарные рецепты. Психологические тесты. Информация. Новости Запорожья. Добавить сайт в каталог Rambler's Top100
Copyright MyCorp © 2024