Казковий світ. У кожної людини в цьому світі своя подоба у строкатій книзі квітів
Минулого тижня під час проходження навчальної практики із зарубіжної літератури ми з вчителькою Лілією Миколаївною Співак та однокласниками завітали до Кам’янсько-Дніпровської районної бібліотеки. На порозі нас радо зустріла Наталія Анатоліївна Турчина – людина, що знає ледь не кожну сторінку цього величезного сховища. З першої хвилини нашої розмови відчувалася приємна атмосфера теплого батьківського дому, атмосфера чогось високого і духовного, атмосфера свята. Працівники бібліотеки із задоволенням запропонували нам здійснити подорож країною книг та з головою поринути в їх безмежні простори. Наталія Анатоліївна ознайомила нас з поняттям «абонемент», і що абонемент дає можливість читачам бібліотеки отримувати книги, які містяться у сховищах цього літературного дому для опрацювання в домашніх умовах. З його допомогою тепер кожна людина може вдосконалювати свої знання, займатися самоосвітою та збагачувати скарбницю фактів про оточуючий світ. Після того нас запросили до іншої зали, де бібліотекар провів пізнавальну консультацію біля системного та алфавітного каталогу. Нам розповіли, як із мільйонної кількості книг можна легко й швидко віднайти саме ту єдину, що тобі потрібна. Розповіли, як знайти книгу, якщо навіть не знаєш автора. Виявляється, це зовсім просто. Чесно кажучи, ця інформація була дуже корисною, адже у близькому майбутньому ми всі станемо студентами, і для гідного навчання нам просто необхідно буде користуватися послугами книжкових сховищ. Під час цієї консультації учні нашого класу спробували знайти цікаві для них книги і ці спроби виявилися дуже вдалими. Отже все те, про що розповів нам бібліотекар не було марним і запам’ятається надовго. Роздивившись численні каталоги на різну тематику, ми відправилися до читального залу. Світла, простора кімната, що увібрала в себе аромати сторінок сучасних книг, журналів та газет. Все те, що розповідали у минулих залах було досить знайомим нам, але зайшовши до читальні, нам відкрили дещо нове. До нашої уваги була представлена жива презентація незвичайної виставки «А слово – як квітка. Така ж душа – висока!», підготовлена ведучим бібліотекарем читального залу Іриною Володимирівною Колесніковою та методистом Аллою Вікторівною Рак. На мою думку, ця презентація була просто вражаючою. Ніколи не замислювалась над тим, що той чи інший письменник може асоціюватись з якоюсь квіткою. Здавалося б це несумісні поняття але нам доказали, як тісно можуть бути пов’язані квітковий світ та письменницька творчість. Для цього нам нагадали про життя й особливості творчості митців, та розповіли легенди, пов’язані з квітками, їх символіку, і виявилося, що зв'язок дійсно дуже тісний. Твори Михайла Стельмаха було порівняно з колосками пшениці, Василя Симоненка – з яскравим маком, Василя Стуса – із гладіолусом, як символом мужності та самопожертви. Гвоздика притулилися до поетичних сторінок Івана Драча – поета з революційною душею. Жоржини палахкотять поряд з томиком Володимира Сосюри. А що такого вже надзвичайного можна знайти у сосновій гілці з шишкою? Помічати красу у всьому з ніжністю і повагою вчить мудра і мужня жінка Ліна Костенко: - Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю? Я їх люблю. Я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням говорю… Поетеса закликає кохати рідну землю і берегти природу. Також були згадані такі видатні українські письменники як Іван Драч та Олесь Гончар, сатирики Павло Глазовий та Остап Вишня, що майоріють яскравими барвистими квітами на полях національного письменництва. Ця виставка виявилася дуже вдалою, бо учні уважно та із не аби яким захопленням слухали розповідь про цих великих людей. По закінченню презентації нам запропонували подивитися публікації, що містяться в читальному залі. Не дивно, що дівчата побігли до полиці з модними журналами одягу, а хлопців більше зацікавили статті про техніку, спорт та автомобілі. Після того, як наша екскурсія, на жаль, закінчилася, ми щиро подякували бібліотекарям за цю зустріч. Зі свого боку вони запросили нас приходити ще і не забувати читати, бо саме книга є найкращим супутником на шляху до самоосвіти. Усім учням нашого класу дуже сподобалася ця подорож до бібліотеки, що залишила нам лише позитивні враження. Від себе хочу сказати величезне спасибі усім тим, хто працює у цій будівлі. Вони несуть благородну мету і саме з їх допомогою кожна людина крок за кроком може здобути найцінніше – знання, бо саме знання та розум є запорукою гарного життя. Спасибі вам за те, що ніколи не відмовляєте у допомозі та зустрічаєте нас щирою посмішкою. Спасибі вам за те, що ви заставляєте замислюватися про високе на фоні буденності та сучасних переконань. P.S. Кожен рік на межах наших городів похитують голівками соняшники, а під вікнами квітнуть чорнобривці і айстри, такі до болю рідні, яких не проміняєш на голландські, ані інші заморські квіти. Мальви і півники, жоржини і півонії. То не просто квіти, то наче наші діти – такі усміхнені і щирі. Бджілки літають, квіти голівками кивають, все квітує, все співає і бринить щастям. Записував враження школярів Сергій Бєлогуров
