За роки напруженої праці автор створив десятки дивовижних робіт
Виставка робіт художньої вишивки самобутнього народного майстра Миколи Івановича Білика була представлена дев'ятого травня в Будинку народної творчості села Водяне. Відвідувачі виставки змогли помилуватися вишитими іконами, сорочками, рушниками, портретами та невеликими мініатюрами. Як розповів автор робіт, навички до вишивання у нього проявилися ще в початкових класах на уроках праці. Він дуже хотів малювати, але на жаль, в селі не було художньої школи, і незабаром два захоплення поєдналися в одне. Допомагала Миколі освоювати вишивання гладдю, хрестиком і мати - завдяки їй, вже в старших класах для дівчат вишивав блузи на батисті. Так розійшлися його перші вироби. Надихають на виконання шедеврів Миколу Івановича емоції. Кожна робота для нього - це одна з емоцій. Найперша робота ікона "Матір Божа Єреванська" виконувалась, коли тяжкий біль лежав на його душі, і саме віра допомогла пережити всі негаразди. - Я думаю, що в кожній людині повинне бути щось світле: віра, високі моральні норми, правила. До цього кожен повинен прагнути. А якщо в душі є віра навколо все прекрасне! - говорить народний митець. Коли Микола опанував найпростіший хрестик, болгарський хрестик, художню гладь, йому захотілось вишити щось складніше - вирізання, "білим по білому", проявити і показати себе в різних жанрах. А починав він з рушників, наволочок - з того, що потрібно в домашньому господарстві. І ось він вишиває складні портрети, які були представлені на виставці. Це неймовірно вражаючі портрети: доньки Даринки і сина Назарія, портрет Т.Г. Шевченка і його власний автопортрет. Всі вони, немов нанесені фарбами, а не вишиті хрестиком - настільки майстерно виконані ці витвори. А на рушниках розплелися, наче живі, квіти. Дивовижної майстерності Микола Іванович досягає завдяки експериментам з кольорами. Класичне чорне з білим він перетворює насинє з червоним. А "біле по-білому" нитки вирізуються манікюрними ножицями,одна малесенька помилка, і клопітка праця втрачена. Полотнини оригінального виконання на основі відомих ікон зачаровували око відвідувачів виставки… За роки напруженої праці автор створив десятки робіт. На ЗАЕС, де він працює, його нагородили дипломом за майстерність, художні композиційні рішення, професіо-налізм, яскраві творчі знахідки та участь в трудовому житті колективу ЗАЕС. Три його досконалі роботи жіночу сорочку, вишиту на батисті в одну нитку, та дві шовкові чоловічі, майстер подарував у Францію. А рушник, вишитий виноградом, придбав собі колекціонер. Кожна робота для народного майстра - його дитина, його спогади, його біографія, тому йому важко з ними розлучатися. Але був випадок, коли людині, з якою Микола працював, було важко психологічно, і він, не задумуючись, подарував йому свій витвір, який йому самому допомогав в житті. Микола Білик не мислить свого життя без вишивки. Навіть якщо він незайнятий роботою, в думках у нього знову нові ідеї, нові картини, сорочки, рушники… Здається, благословіння краси всього земного присутнє в роботах народного майстра художньої вишивки Миколи Білика. Тому, я думаю, кожного цінителя прекрасного вишивки Миколи Івановича вразили своєю довершеністю і духовністю, адже вони вишиті духовними нитками!
Виставка робіт художньої вишивки самобутнього народного майстра Миколи Івановича Білика була представлена дев'ятого травня в Будинку народної творчості села Водяне.
Кожна робота для нього - це одна з емоцій.
І ось він вишиває складні портрети, які були представлені на виставці. Це неймовірно вражаючі портрети: доньки Даринки і сина Назарія, портрет Т.Г. Шевченка і його власний автопортрет. Всі вони, немов нанесені фарбами, а не вишиті 
хрестиком - настільки майстерно виконані ці витвори. 
композиційні рішення, професіо-налізм, яскраві творчі знахідки та участь в трудовому житті колективу ЗАЕС.