Лебеді надії
Вранці чути пісню лебедину.
Лебеді летіли в тиху днину.
Низько над ланами пролітали,
Стомленими крилами махали.
Повернулись лебеді додому -
Восени їм відлітати знову.
Лебеді надії і кохання.
Так уже ведеться із даля -
Де б ми не блукали по чужині
Батьківська притягує земля.
Скільки лебедям ще літати
Під пекучим сонцем і дощами?
Сіли на озерце відпочити,
По воді б'ють сильними крилами,
Споглядають на красу ранкову.
Відпочинуть - і в дорогу знову.
Лебеді здійнялись, полетіли.
На воді лише пір'ячко лишили.
Не шукайте долю по світах -
Вернетесь до рідного порогу,
І несіть надію на крилі,
Щоби люди у добрі жили.
23.08.2008 рік
****************************************************************
Мамина стежина
Знову як в дитинстві сниться мені мама
Пісню колискову матінко співала.
До себе пригорне: "Спи доню кохана".
Ну чому від мене ти пішла так рано?
Ти ж мене рідненька, усьому навчила.
Я тепер все вмію, як ти і хотіла.
Досі сниться говір, як ти научала:
"Щоб ти моя доню, людей шанувала".
Пролягла стежина по хлібному полю -
Мамина стежина, знайома до болю.
Я по ній ходила, як була малою,
А тепер стежина поросла травою.
Стежкою ішли ми, за руки тримались:
"Подивися доню, як хліба піднялись!
Хліба дозрівають, яку силу мають
І туге колосся, зерном наливають".
Знову як в дитинстві сниться мені мама.
На своїй стежині матінка стояла.
Я до неї бігла, дух перехопило,
Наздогнати маму сили не хватило.
Пролягла стежина по хлібному полю
Мамина стежина, знайома до болю.
Я по ній ходила, як була малою,
А тепер стежина поросла травою.
21.09.2008 рік
Инна Кузьменко, село Днепровка
| 
